Гломерулонефрит – діагностика, симптоми та лікування захворювання

06.03.2024
Гломерулонефрит

Гломерулонефрит – захворювання нирок, яке передбачає ураження гломерул – ниркових клубочків, які виконують функцію фільтрації крові. Внаслідок запального процесу порушується процес виведення продуктів обміну, різних токсичних речовин, рідини. На думку фахівців, гломерулонефрит є другим за поширеністю після інфекції сечовивідних шляхів серед набутих захворювань нирок. Гострий гломерулонефрит може розвиватися у будь-якому віці. Однак у зоні ризику – пацієнти до 40 років. Захворювання може стати причиною хронічної ниркової недостатності, ранньої інвалідизації.  

Зміст:

  1. Форми гломерулонефриту
  2. Ускладнення захворювання
  3. Причини гломерулонефриту
  4. Симптоми гломерулонефриту
  5. Діагностика та методи виявлення захворювання
  6. Гломерулонефрит у дітей
  7. Лікування гломерулонефриту
  8. Профілактика у дорослих та дітей

Що таке гломерулонефрит?

Нирки – парний орган, який відповідає за процес фільтрації крові. Для цього в них є системи капілярів, які утворюють спеціальні клубочки – гломерули. Після фільтрації в них  речовини переходять у капсулу нирок, згодом – у сечовивідні шляхи і виводяться через сечу.

Гломерулонефритом називають  комплекс запально-імунних захворювань, які викликають пошкодження ниркових клубочків. Це може бути самостійним захворюванням або як ускладнення  після вірусної інфекції, наприклад стрептококової інфекції. У першому випадку це первинний гломерулонефрит, а в другому – вторинний.

 Форми гломерулонефриту

Від особливостей перебігу захворювання розрізняють гострий та хронічний гломерулонефрит. Часто захворювання може протікати в латентній формі, а основними ознаками буде тільки незначне підвищення тиску, деякі зміни в сечі.

Крім того, за швидкістю розвитку виділяють первинний і вторинний гломерулонефрит. Перший тип часто розвивається у випадку порушення морфології нирок. А другий – при інфекційних та онкологічних захворюваннях.

Хронічний гломерулонефрит      

Хронічний дифузний гломерулонефрит  – запальний процес в нефронах нирок, який може призвести до відмирання нефронів із заміною їх сполучною тканиною. У процесі страждають канальці, в них прогресує запальний процес, утворюються рубці, а згодом – відбувається заміна ниркової тканини на сполучну тканину.

Значну роль у розвитку хронічного гломерулонефриту відіграють аутоімунні процеси. Адже значну роль відіграє генетична схильність. Хронічний гломерулонефрит може тривати не один місяць, а навіть кілька років. у такому випадку можливі різні ускладнення.

Гострий гломерулонефрит  

Гострий гломерулонефрит може тривати від 1 до 4 тижнів. Основні причини – різні стрептококові інфекції (ангіна, фарингіт, скарлатина). Крім того, можуть бути інші причини: введення вакцини, алергічні реакції на медикаменти, алкогольна інтоксикація. Можлива підгостра форма, яка може тривати до двох місяців. Інколи, менше, ніж у 10% пацієнтів,  може розвиватися найнебезпечніша форма  – гломерулонефрит, який швидко прогресує. 

Hronichnyj Glomerulonefryt Edited

Ускладнення захворювання

Гострий гломерулонефрит може дати різні ускладнення: порушення зору, перехід у хронічну форму, гостру ниркову недостатність. У багатьох випадках хвороба може призвести  до незворотної втрати функції нирок (до хронічної хвороби нирок V стадії). Тоді пацієнт потребує діалізу або навіть трансплантації нирки. Тому так важливо вчасно звернутися до лікаря, не чекати, щоб хвороба загострилася.

Загалом, за умов правильного і своєчасного лікування гостра форма хвороби виліковна. Однак якщо вчасно не звернутися до лікаря, то може навіть розвиватися енцефалопатія (ураження мозку) та гостра серцева недостатність (зростає ризик смерті).

Причини гломерулонефриту

Спровокувати гломерулонефрит можуть різні чинники. Але фахівці називають такі основні причини гломерулонефриту:

  • інфекції: пневмонія, віспа, вірусні мікроорганізми.
  • тривала дія токсичних речовин: різні барвники, розчинники, неякісний алкоголь, деякі ліки, наркотичні засоби.
  • постійний перегрів або переохолодження.
  • спадковість.
  • вроджені патології.
  • недоліковані вірусні інфекції.
  • дефіцит певних вітамінів в організмі.

Зазвичай симптоми гломерулонефриту проявляються приблизно через два тижні після впливу негативних чинників. Однак період загострення залежить від індивідуальних характеристик організму.

Симптоми гломерулонефриту

Часто перші симптоми хвороби з’являються через 10-14 днів після інфекційного захворювання.  Найпоширенішими є такі ознаки:

  • поява набряків на обличчі, особливо зранку;
  • кров у сечі, через яку вона має колір іржі;
  • підвищений тиск;
  • кашель, який виникає через рідину в легенях.

На початковій стадії хронічний  гломерулонефрит може протікати без симптомів, але згодом можуть проявлятися симптоми, характерні й для гострої форми.

Варто звернути увагу і на такі тривожні ознаки, як часті позиви в туалет вночі, біль в животі, кров у сечі,  бульбашки у сечі, набряки щиколоток, носові кровотечі, біль у попереку.

Якщо постійно турбує втома, відсутність апетиту, нудота, блювання, судоми м’язів, то варто звернутися до лікаря для обстеження і підтвердження діагнозу. Ні в якому варто не варто зволікати із візитом до спеціаліста.

Діагностика та методи виявлення захворювання

Для діагностики гломерулонефриту використовують аналіз сечі, аналіз крові. Зазвичай при захворюванні є низка характерних відхилень у цих показниках, і це показує лабораторна діагностика. Так, у сечі є еритроцити або білок. А у крові може бути підвищення сечовини, креатиніну, ознаки запалення.

Крім того, часто роблять УЗД нирок, ультразвукову доплерографію судин нирок. У деяких випадках може бути КТ нирок чи біопсія з гістологічним дослідженням тканин. У медичному центрі “Нікомед”  можна зробити УЗД нирок при гломерулонефриті. Обстеження проводять на сучасному апараті класу Siemens ACUSON S3000.           

Гломерулонефрит у дітей

Гломерулонефрит у дітей час часто розвивається після перенесеної ангіни, скарлатини чи інших стрептококових інфекцій. В розвитку хвороби важливу роль відіграє спадковість, підвищена чутливість до стрептококової інфекції, хронічні захворювання носоглотки та шкіри. У дітей хвороба може проявлятися через кілька тижнів після перенесеної інфекції. Зазвичай протікає з чітко вираженими симптомами, може мати циклічний характер. При правильному і вчасно розпочатому лікуванні повне одужання може настати через 4-6 тижнів. Але хронічна форма у дітей найчастіше може розвиватися через недолікований гострий гломерулонефрит.

Лікування гломерулонефриту

Лікування гломерулонефриту залежить від його форми. Так, при гострому гломерулонефриті пацієнта ложать у стаціонар. Призначають антибіотики, засоби, що мають протизапальну дію, препарати, що можуть усунути симптоматику, зокрема зменшити набряки, знизити тиск. Також можуть бути препарати, які допомагають налагодити роботу імунної системи.

Хворому призначають постільний режим та строге дотримання дієти. Зокрема, це виключення жирної, гострої, смаженої і солоної їжі. Правильно підібрана терапія дає можливість покращити стан хворого, взяти під контроль захворювання та уникнути ускладнень.

Профілактика у дорослих та дітей

Профілактика гломерулонефриту передбачає правильне лікування інфекцій хронічного типу, зокрема тонзиліту і ГРВІ, які дуже часто дають ускладнення на нирки. А також – контроль температурного режиму, мінімізація кількості солі в раціоні, вчасна вакцинація під наглядом лікаря, постійний контроль стану сечі. Корисним є санаторне лікування. 

Залиште відгук

Call Now Button